Викладачі кафедри післядипломної освіти лікарів-інтернів Владислав МЕЛЬНИК та Василь ШЕВЧЕНКО провели інформаційний захід з лікарями-інтернами, присвячений Дню Вишиванки.
Міжнародний День вишиванки відзначають кожного третього четверга травня. Цьогоріч це свято яскравого етнічного стилю припало на 16 травня. З цього приводу на кафедрі післядипломної освіти лікарів-стоматологів 17 травня 2024 року проведена виховна година серед груп лікарів-інтернів, присвячена історії дослідження української культурної спадщини- вишиванки. Дослідники вишивки налічують понад 200 старовинних швів на основі 20 технік вишивання (у тому числі гладь, колосковий шов, низь, вузлики, шнурочок, кручений шов, вирізування, виколювання, козлик, плетенка, мережка).
Після того, як українська вишивка стала з’являтися на одязі відомих людей, вона міцно закріпилася в модні тренди. Зарубіжні дизайнери не тільки робили сорочки та сукні, схожі на традиційні українські елементи, але й без заглиблення в українську культуру шили речі з вишивкою. У кожному регіоні України є свої традиційні візерунки вишиванки.
Традиція вишивати сорочки в Україні має історію, яка починається ще у дохристиянські часи. Найдавніші вишиванки мали магічний сенс - вони були оберегами, причому це значення збереглося і після поширення християнства.Вишивання вважалося ритуалом, а символи, зображені на візерунках вишиванки, мали магічне значення : коло, квадрат, дерево.
Квадрат символізує досконалість, гармонію, порядок. В українській традиції квадрат є одним із символів землі. У вишивках квадрати часто зустрічаються розташованими в ряд у стрічкових композиціях та як частини складніших елементів.
В українській вишивці символ може мати вигляд розгалуженого дерева, колоска, снопа, гілки чи виноградної лози. У ньому поєднується ідея єднання трьох світів та образ роду і продовження життя. Ромб є символом плодючості, чоловічого та жіночого начала, а ромб із крапкою посредині - засіяного поля, яке означало добробут і достаток.
Трикутник символізує єдність трьох світів: земного, підземного та небесного. Крім того, він є символом трьох стихій - води, вогню та повітря, а також християнської Трійці.
Фігура, схожа на трикутник, але без основи, називається шеврон. Шеврони, обернуті вершиною вниз, символізують жіночу або матеріальну сутність, ті, вершина яких спрямована вгору, - чоловічу або духовну. Хвилясті лінії або зигзаги на вишиванках символізують воду. Зокрема, зображення вертикально розташованих паралельних зигзагів позначає дощ. Горизонтальні хвилясті лінії символізують небесну вологу. Спіраль на візерунку також говорила про плинність часу і циклічний рух сонячного диска по небу. Хрест символізує ідею центричності простору. Прямий хрест - символ сонця, бога, чоловічого начала. Косий хрест - символ місяця та жіночого начала. Сварга - це хрест у русі, є символом сонячного культу, а у давніх українців вона асоціювалася із силою домашнього вогнища та родинним щастям. Правостороння сварга символізує рух за сонцем, вона була символом родинного вогнища, лівостороння сварга - символом оберегового духовного полум'я.
Ряди S-подібних візерунків символізують шлях до досконалості, земні "важкі" води (на відміну від небесних), материнську вологу Землі, яка дає життя урожаю. Вважалося, що одяг із такими символами оберігає людину від негативних впливів. Повна рожа або восьмипроменева зірка утворюється накладанням прямого хреста (символ чоловічого начала, Сонця) і косого хреста (символ жіночого начала, Місяця), її також називають Зіркою Матері, символ часто присутній на іконах Богородиці. Ця фігура є однією з найпопулярніших в українській вишивці. Кривий танець. Назву цього візерунку пов'язують із обрядовим танцем, який українські дівчата традиційно виконували навесні.У давній українській символіці візерунок асоціюється з водою та гармонійним плином життя. Символізує життєвий шлях і водночас вічне буття.
Вишиванка — це святковий, а не повсякденний одяг. У будні українці носили так звані «буденки» — непомітні сорочки, а на свята одягали багато вишиті сорочки. Вишивка наносилася насамперед із сакральною метою, як оберіг, захищаючи частини тіла, незакриті одягом. Деякі вишиванки спочатку створювалися як ритуально-обрядові.
Фрагменти української вишивки використовували та продовжують використовувати багато відомих дизайнерів та будинків моди, серед яких Жан-Поль Готьє, Джон Гальяно, Gucci, Valentino, Dolce&Gabbana.
Лікарі-інтерни, які приїхали на навчання з різних областей України, з великим задоволенням сприйняли цей захід, відкривши для себе багато нової корисної інформації з історії вишиванки нашої Батьківщини та свого регіону.